Неможливо досліджувати давню історію, особливо дописемного періоду, не маючи уявлення про її хронологію. Історія вивчення хронології трипільської культури переконливо доводить, що найбільш продуктивним на сьогоднішній день є комплексне використання археологічного датування та датування методами природничих наук. Подібний підхід дозволив уточнити абсолютну хронологію культури Трипілля-Кукутені і віднести її до другої половини VІ – перших століть III тис. до н.е. Загальний час існування трипільської культури, згідно цими даними, має становити, таким чином, близько 2 600–2 700 років.
У сучасних українських виданнях можна знайти інші дати: 4 000– 2 500 рр., тобто тривалість – півтори тисячі років. В тому ж 1997 р. автором спільно з Н. Б. Бурдо у спеціальній праці були запропоновані такі хронологічні межі: 5 200–2 790, тривалість – близько 2 410 років2. У Румунії аналогічні пам'ятки нині датують між 5050– 3150 рр. до н.е.3, їм відводиться, таким чином, 1 900 років. Як бачимо, різниця в поглядах на датування й тривалість однієї і тієї самої археологічної культури лише в трьох публікаціях, які вийшли упродовж усього двох років, досить суттєва.
Якщо прийняти хронологію з «Давньої історії України» і порівняти її з хронологією Давнього Світу, ми побачимо, що трипільські поселення-гіганти існували паралельно з першими династіями Єгипту та містами-державами Месопотамії, а посе-лення-гігант Тальянки споруджено в часи легендарного царя Гільгамеша (правив близько 2750 р. до н.е). За іншими хронологічними студіями, в ті часи, коли «історія починалася в Шумері» та Країні пірамід, руїни багатьох трипільських протоміст вже кілька сотень років були поховані під травою українського лісостепу. А це вже дві різні історії.
Ситуація з абсолютним датуванням культури Трипілля-Кукутень сьогодні виглядає так. З одного боку продовжує існувати і рядом авторів застосовується хронологія, основи якої створено в 60–70-ті рр.4 Вона побудована на радіовуглецевих конвенціональних датах та частково спирається на археологічне датування (для усатівських пам'яток).
Відповідно до неї Трипілля-Кукутень існувало між 4000–2500 (2400– 2000) рр. до н. е. Паралельно у кінці 60–80-х рр. ХХ ст. було розроблено хронологію, засновану на каліброваних (календарних) датах. Вона знаходить підтвердження у стратиграфії та археологічному датуванні пам'яток ранньобронзового віку, з якими синхронізовано певні пізньо-трипільські комплекси. За календарною хронологією Трипілля існувало між 5400–2900 (2750) рр. до н.е. Як бачимо, ці дві хронологічні шкали різняться між собою щодо початку культури на 1 000 років, а фінальної фази – на 400–700 років.
Дискусія між прибічниками різних хронологічних схем триває вже не одне десятиліття. Нами враховано кілька десятків схем датування культури, які досить істотно різняться між собою (частину з них ми наводимо в таблиці 1). В останнє десятиріччя отримано нові серії дат С14, які дали змогу суттєво уточнити уявлення про початок і фінал, а також абсолютне датування окремих періодів і етапів трипільської культури.
