Як вже підкреслювалося, опоки дрібнозернисті породи, складені аморфним кремнеземом (опалом) з домішкою глинистої речовини, скелетних частин організмів, мінеральних зерен (переважно кварцу, польових шпатів, глауконіту) із сумарним вмістом Si02 до 92 98 %. Одні геологи вважають опоки продуктами зміни діатомітів, спонгітів, трепелів, як у випадку опок Волино-Подільської плити2. Хоч опал в них був заміщений халцедоном, інші описують їх як морські хімічні утворення3 в категорії пов'язаних з ними порід палеогенового віку, що відслонюються на території решти України від Донбасу до Передкарпаггя, переважно недостатньо твердих та крихких4, що принципово відрізняє їх від сировини «типу Незвисько».
Остання названа так за однойменною трипільською пам'яткою біля с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області, зустрічаючись у шліфованих виробах від цього місця і мало не до Дніпра. Це однорідна, тверда (не дряпається сталлю), в'язка, переважно трохи жовтувата гірська порода приховано-зернистої структури, глинисто-доломіто-халцедонового складу (майже завжди з тонкими вторинними прожилками кварциту). Прекрасно обробляється сколами та ретушшю, відносно просто піддається шліфуванні під час виготовлення землеробських (типу мотик) або деревообробних знарядь (сокир, клинів, тесел, доліт).
Огляд численних природних відслонень та сучасних кар'єрів в межах Городенківського району виявляє тут ознаки специфічного окременіння шару мергельно-вапнякових порід туронського віку з перетворенням у так званий «хард рок» потужністю в декілька дециметрів, який і пропонується називати метасоматитом «типу Незвисько». Останній перекритий тонким, невитриманим за потужністю шаром зеленкувато-жовтих апотефроїдних глин (вихідного джерела водних розчинів кремнезему, який внаслідок процесів гальміролізу, а пізніше гіпергенного вилуговування, почасти навіть сучасного, мігрував у підстеляючий карбонатний субстрат, приводячи до його окременіння). Оскільки вище по розрізу залягає потужний горизонт ангідрито-гіпсів тираської світи без жодних ознак окременіння, це доводить не верхньокрейдовий, а неогеновий час виникнення незвиського «хард року», який інтенсивно експлуатувався ще у доенеолітичні часи.
Слід підкреслити, що крім сировини типу Незвисько, у цьому районі наявні також жовноподібні стягнення поодиноких темно-бруна-тих (які трохи просвічують у відщепах) халцедонолітів, приурочених до ямкоподібних заглиблень в покрівлі вапняків, (колишніх нір якихось ракоподібних), їх кількість помітно зростає у сусідньому Тлумацькому районі. Там відомі десятки покинутих кремнедобувних шурфів та шахт, які функціонували з часів кам'яної доби до початку XIX сторіччя, коли крем'яний замок вогнепальної зброї було замінено на пістонний.
Макроскопічно остання сировина теж вторинного походження, дуже скидається на високоякісні первин-но-діагенетичні туронські кремені 3-го типу, від яких відрізняється специфічною нерівністю кірочки стягнень, у прозорих петрографічних шліфах або імерсійних препаратах під мікроскопом «дрібнозірочко-вов» пунктацією глинистої перлітової речовини, успадкованої від вмісних мергелистих вапняків, з останніх походять і поодинокі мікро-фауністичні залишки в силіцилітах тлумацького типу переважно призми іноцерамових черепашок, які зберігають кальцитовий склад або псевдоморфно заміщуються мікрок-варцовим агрегатом, при переважній відсутності форамініфер. Останні типові для волино-подільської сировини третьої групи, або спікул кременевих губок, характерних для силщилгпв шостої.
Жовна тлумацького типу (включаючи й околиці потоку Гераси-мовського) досить великі, в корінних відслоненнях часто вертикально витягнуті, тобто епігенетичні, як і кремені не лише Городоцького району, а й «верхніх» інфільтраційних силіцилітів в кар'єрі м. Кременець на Лівобережжі Дністра. Для тлумацької сировини типова переважно заливчасто-фестончата в перерізі, товщиною до 5 мм, крейдяна оболонка на темнозабарвлених жовнах. У відщепах з них нерідко виявляють ще більш темнопігмен-товані звивисті сліди колишніх ходів якоїсь мулоїдної червоподібної фауни, дещо іншої, порівнюючи з основною масою халцедонового агрегату, структури. Правда, схожі «червоструктури» фіксуються і в деяких найтемніших жовнових кременях північної частини ареалу волино-подільських кременів третьої групи.
