Доповідь Ернста фон Штерна, виголошена на XIII археологічному з'їзді в Катеринославі 19 серпня 1905 року, була практично повним зведенням відомостей про культури з розписним посудом, які були відомі на той час у Європі. Вона називалася «Догреческая культура на Юге России», була надрукована російською та німецькою мовами з численними кольоровими ілюстраціями. Розкопки автора в Петренах, за його висловом, «стали містком» для поєднання трипільських старожитностей з Балканами.
Доповідь була схвально зустрінута присутніми. Професор В. П. Бузескул зазначив, що доповідь «проливає світло на давню культуру Греції і допомагає визначити початкову точку цієї культур». Професор В. Г. Ляскоронський вважав, що район поширення трипільської культури дещо ширший, ніж окреслив доповідач, і відзначив знахідки подібного ритуального, зокрема біноклеподібного, посуду в Єгипті та Африці.
Узагальненням Е. Р. фон Штерна передували не лише розкопки, але й ретельне вивчення матеріалів, яке супроводжувалося навіть хімічним аналізом кераміки з Петрен. Справа в тому, що в ті часи існувала думка про імпортний характер неолітичного мальованого посуду на теренах Бессарабії та України з південних, «більш розвинених центрів», зокрема мікенської культури з території Греції.
Оскільки уявлення про датування трипільського мальованого посуду на початку ХХ ст. були досить приблизні, то така думка не виглядає чимось незвичайним. До речі, згадані хімічні аналізи, проведені професором П. Г. Меліковим, нібито мали свідчити про імпорт кераміки з розписом – адже була визначена суттєва різниця у вмісті кальцію в глині мальованого і звичайного посуду4. Однак продовження досліджень, нові археологічні розкопки дали підстави Е. Р. фон Штерну переглянути свої погляди на походження бессарабських старожитностей.
Пам'ятки Пруто-Дністровського басейну були включені ним до кола культур Подунав'я та Середземномор'я, віднесені до домікенського періоду і датовані III тисячоліттям до н.е. Слід зауважити, що це датування протрималося фактично до початку 1960-х років, коли з'явилися перші абсолютні дати для трипільської культури, отримані завдяки радіовуглецевому методу. Праця Е. Р. фон Штерна цікава й тим, що в ній досить повно викладено різноманітні думки багатьох європейських археологів, висловлені ними на початку ХХ ст. з приводу походження, розвитку та історичної долі культур з мальованою керамікою на континенті.
