Джерелом для досліджень були великі колекції кераміки, пластики та обмазки. У глиняній обмазці, яку трипільські племена використовували для будівництва, є велика кількість рослинної домішки. Найчастіше такою домішкою були залишки від обмолоту збіжжя. Це плівки, уламки колосків, рідше цілі колоски.
Інколи, переважно в обмазці з ранньотрипільських поселень, зустрічаються відбитки рослинних решток стебла та насіння або зернівки рослин, що належали не вирощуваним рослинам, а тим, що входили до складу місцевого рослинного покриву (ліси та луки), який панував навколо поселень. Це могли бути представники родини злакових (Роа-сеае), що росли на луках, заплавах, лісових галявинах. Можливо, їх стебла, як і залишки від обмолоту культурних рослин, також використовувались як рослинна домішка до глини.
В 1978-82 pp. Пашкевич Г. О. було досліджено всю величезну колекцію кераміки (5 248 фрагментів ), обмазки та пластики з поселення Лука-Врублевецька, що зберігається у фондах Інституту археології НАН України. Поступово також досліджувались великі колекції ранньотрипільських поселень Бер-нашівка, Гайворон, Гренівка, Окопи, Сабатинівка та ін. Результати цих досліджень разом з даними 3. В. Янушевич та Кузьмінової Н. М. дали можливість отримати палео-етноботанічний комплекс (ПБК) раннього етапу трипільської культури.
На стінках та денцях столового та кухонного посуду поселень Сабатинівка, Окопи, Гренівка знайдено відбитки зернівок трьох плівчастих пшениць пшениці однозернянки Тгійсит топососсит, пшениці двозернянки Triticum dicoccon та пшениці спельти Тгійсит spelta; "вилочки" зафіксовані в матеріалах поселень Гайворон, Гренівка, Бернашівка, відбитки колосків та їх уламків, переважно плівчастих пшениць, зафіксовано на кераміці поселень Бернашівка, Лука-Врублевецька, Сабатинівка, Гренівка. На предметах пластики, на їх зовнішній та внутрішній поверхнях із поселень Лука-Врублевецька, Гребенюків Яр та ін. також знайдено відбитки зернівок.
Значна кількість відбитків пшениці однозернянки зафіксована в глиняній обмазці з поселення Путинешти. В матеріалах інших ранньотрипільських поселень їх значно менше. Не знайдено відбитків цієї пшениці в матеріалах поселення Олександрівка в Молдові та поселення Кормань в Україні. Відбитки пшениці двозернянки не представлені лише в матеріалах поселення Рогожани в Молдові. В інших досліджених матеріалах вона зафіксована в такій же кількості, як і пшениця однозернянка.
Велика кількість відбитків в матеріалах раннього Трипілля належить голозерному ячменю Hordeum vulgare var. coeleste. В матеріалах майже всіх досліджених пам'яток зустрічаються відбитки зернівок та так званих «триплетів», тобто плівок, що залишились після того, як зернівки випали з колосків під час обмолоту. Значно менше знайдено відбитків зернівок плівчастого ячменю Hordeum vulgare. З результатів досліджень видно, що на поселеннях раннього Трипілля (етап А) серед ячменів переважав голозерний ячмінь, а в наступні етапи плівчастий.
Відбитки ще однієї злакової рослини — проса Рапісит тиасеит — знайдені не на всіх поселеннях і в незначній кількості. До того ж, на думку 3. В. Янушевич, вони досить сумнівні, і лише один чіткий зафіксовано в обмазці поселення Путинешти. Можливо, просо лише почало вводитись в культуру в Пруто-Дністровському межиріччі в період раннього Трипілля, а вирощувалось ще не скрізь.
Овес (Avena sp.) зафіксовано лише поодинокими відбитками. Вони (у вигляді зернівок та плівок) знайдені в матеріалах поселень Путинешти, Карбуна, Сабатинівка. По цих відбитках неможливо визначити, чи належали зернівки та плівки, що потрапили у глину, культурній рослині вівсу посівному Avena saliva, чи це були сліди дикорослих вівсюгів, що входили до складу місцевої флори або траплялись у посівах плівчастих пшениць як бур'яни.
Крім відбитків зернівок культурних злаків, знайдено також відбитки насінин бобових рослин. У північній та східній частинах ареалу зафіксовано переважно відбитки насінин гороху посівного Pisum sativum, а на південному заході переважають відбитки насіння віки ервілії Vicia ervilia. Можливо, така відмінність пов'язана з випадковістю знахідок. Але, на думку 3. В. Янушевич, ці відмінності викликані кліматичними умовами. Вона вважала, що вологолюбний горох вирощували у більш північних районах, ніж посухостійку віку ервілію. Доказом такого припущення була знахід ка обвугленого насіння віки ервілії на поселенні Карбуна в Молдові. Тут було знайдено близько 300 обвуглених насінин віки ервілії, не засмічених іншими зернівками або насінням. У першій публікації 3. В. Янушевич вказує на знахідку 48 насінин, а згодом, у статті присвяченій землеробству раннього Трипілля 1980 p., вже йдеться про 300 насінин.
У той же час відома велика знахідка близько 3 тисяч насінин гороху посівного на поселенні Ведень Пятра Нямць культури Кукутуні А в Румунії. Можливо, трипільці вирощували обидві культури. Горох вживався у їжу, а віку ервілію вирощували для худоби.
Таким чином, у складі палеоетноботанічного комплексу раннього етапу трипільської культури є три плівчасті пшениці: пшениця двозернянка Triticum dicoccon, пшениця однозернянка Тгійсит топососсит, пшениця спельта Тгійсит spelta; із злаків також представлені ячмінь голозерний Hordeum vulgare var.coeleste та ячмінь плівчастий Hordeum vulgare, просо звичайне Рапісит тіїіасеит. У невеликій кількості зафіксовано також відбитки голозерної пшениці Тгійсит aes-tivum s.l., проте, очевидно, що вона була в посівах трипільців лише засмічувачем.
Крім злаків у складі палеоетно-ботанічного комплексу є також бобові рослини горох посівний Pisum sativum, віка ервілія Vicia ervilia. Можливо, трипільці знали ще дві бобові рослини. За даними, наведеними 3. В. Янушевич, на ранньотрипільських поселеннях Путинешти та Карбуна знайдено відбитки насіння віки, що належала до виду Vicia sp. та дрібнонасінної чини Lathyrus sativa.
Виходячи із складу палеоетно-ботанічного комплексу (ПБК), можна вважати, що трипільські племена на ранньому етапі свого існування вирощували переважно плівчасті пшениці однозернянку та двозернянку і голозерний ячмінь. У матеріалах з території України найбільше знахідок серед плівчастих пшениць належать пшениці двозернянці. На поселеннях Молдови в матеріалах деяких пам'яток переважає пшениця однозернянка. Очевидно, ці пшениці були поширені скрізь, проте та чи інша переважали на різних поселеннях. Можливо, вирощували
також ще одну плівчасту пшеницю пшеницю спельту. Знахідок цієї пшениці значно менше, але в матеріалах молдавських пам'ятників Карбуна, Нові Русешти, Путинешти, Олександрівка, Рогожани, Солончени вона зустрічається постійно. За підрахунками Н. М. Кузьмінової, пшениця спельта в знахідках з пам'яток Молдови займає четверте місце.
Відбитки зернівок голозерної пшениці знайдені в дуже невеликій кількості і не на всіх пам'ятках (Гренівка, Лука-Врублевецька, Путинешти ). Така незначна кількість її свідчить про те, що ця пшениця на той час ще не була самостійною культурою і, можливо, відігравала швидше роль засмічувача посівів плівчастих пшениць.
Овес також слід віднести до засмічувачів посівів плівчастих пшениць. Ця рослина здавна відома у такій ролі. Як свідчать спостереження М. І. Вавілова, посіви полби постійно засмічуються так званими спеціалізованими полб'яними формами вівса. До списку культурних рослин, котрі вирощували трипільці, ще слід додати бобові горох та віку ервілію, можливо, подекуди вирощували чину. 3. В. Янушевич вважає, що трипільці вже на ранньому етапі свого існування займалися садівництвом, про що свідчать знахідки кісточок абрикоса Алпепіаса vulgaris, аличі Prunus divaricata, сливи Prunus domestica на поселенні Нові Русешти.
