Трипільська культура

  • Збільшення розміру шрифта
  • Звичайний розмір шрифта
  • Зменшити розмір шрифта

Етап В Трипільської культури

Значні палеоетноботанічні матеріали цього етапу, крім пам'ятників з території Молдови, походять з поселень Буго-Дніпровського межиріччя, що є східною частиною великого ареалу культури Кукутень-Трипілля. Для палеоетноботанічного дослідження використано матеріали пам'яток, розкопаних в останні десятиріччя XX століття експедиціями Інституту археології НАНУ, та матеріали поселення Гребені, яке розкопувалось С. М. Бібіковим у 1961-63 pp.

Матеріал поселення Гребені складався з 7 375 фрагментів кераміки, 81 горщика та 10 кг глиняної обмазки. Особливо багато рослинних залишків знайдено в обмазці. Тут збереглись колоскові плівки, зафіксовано їх відбитки, а також відбитки зернівок, колосків, «вилочок» плівчастих пшениць однозернянки, двозернянки та спельти.

Друга велика група відбитків належить ячменю. Крім відбитків зернівок як голозерного, так і плівчастого ячменю, в значній кількості зафіксовано відбитки так званих «трійок», тобто залишків від обмолоту колосків голозерного ячменю. Такі відбитки виявлені також в обмазці поселень Миропілля, Веселий Кут, Шкарівка. Відбитки зернівок як ячменю, так і плівчастих пшениць добре зберігають морфологічні особливості. На поселеннях Шкарівка та Щербаки знайдено також обвуглений матеріал.

Основа знахідки у Шкарівці-22 зернівки плівчастого ячменю. Ще одна зернівка належить пшениці двозернянці. Знайдені в цій суміші й чотири уламки, які, можливо, також належали зернівкам пшениці двозернянки. Серед 22-х обвуглених зернівок три мають симетричну форму, інші асиметричні. Таке співвідношення дає підстави вважати, що в знахідці були зернівки ячменю плівчастого багато-рядного. Виміри зернівок показали такі значення: довжина 5,51 (4,5 6,3) мм; ширина 2,65 (2,0 3,5) мм; товщина 1,75 (1,2 2,2) мм. Крім того, в обмазці поселення Шкарівка знайдена велика кількість плівок плівчастих пшениць та зовсім небагато відбитків їх зернівок. На поселенні Щербаки на півночі Молдови відкрито декілька літрів обвугленого зерна пшениці двозернянки з невеликою домішкою зернівок пшениці однозернянки та голозерного ячменю.

Крім зазначених вище відбитків зернівок плівчастих пшениць, плівчастого та голозерного ячменю в матеріалах пам'яток етапу В зафіксовано також відбитки зернівок проса звичайного, але тільки на кераміці поселення Гребені. В одному з горщиків також з цього поселення знаходились обвуглені зернівки мишію сизого Setaria glau-са. Зернівки мають видовжено овальну форму, гладеньку зовнішню квіткову плівку та поперечно зморшкувату внутрішню. Середні розміри зернівок: довжина 1,7 2,0 мм, ширина 1 1,5 мм. Знайдено також один відбиток зернівки вівса (Avena sp.). В матеріалах поселення Веселий Кут зафіксовано два відбитки насінин гороху посівного.

Таким чином, палеоетноботаніч-ний комплекс (ПБК) етапу разви-нутого Трипілля утворений плівчастими пшеницями, головним чином пшеницею двозернянкою та меншою мірою пшеницею однозернянкою і спельтою, ячменем плівчастим та голозерним, просом звичайним. З бобових рослин треба додати горох посівний. Як бачимо, склад вирощуваних рослин, виходячи з результатів досліджень, можливо, лишався таким само, як на етапі раннього Трипілля. Невелика відмінність полягає у більшому значенні на цьому етапі пшениці двозернянки, щодо однозернянки, дещо більше значення також має ячмінь плівчастий. Але, можливо, ця різниця пов'язана з випадковістю знахідок.

Отже, виходячи із складу ПБК, під час існування племен розвинутого етапу трипільської культури вирощували плівчасті пшениці двозернянку та однозернянку, ячмінь плівчастий та голозерний. Як свідчать дані Н. М. Кузьмінової з території Молдови, асортимент був подібним на теріторії всього ареалу. Матеріали досліджень показують переважання пшениці двозернянки та ячменю голозерного.

 

Велика Мати - покровителька родючості та продовжувачка роду

Історико-культурний заповідник "Трипільська культура

Один з багатьох прикладів трипільської культури.

Лічильник