Важко відповісти на питання щодо питомої ваги хліборобства у господарчому комплексі Трипілля даного регіону, виходячи з наявних матеріалів. Г. О. Пашкевич зроблено спробу визначити співвідношення між хліборобством та тваринництвом за палінологічними даними. У Тальянках (зразки з-під житла 4) співвідношення пилку хлібних злаків та пилку різних видів подорожника рівне. У Доброводах (зразок з-під кургану 2) пилку останніх у 3 23,5 раза більше. На підставі цих підрахунків було зроблено висновок, що хліборобство і тваринництво, ймовірно, мали однакове значення.
Підрахунки за кількістю тих чи інших знарядь праці, знайдених під час розкопок, дозволили Г. Ф. Коробковій говорити про різні типи трипільського господарства. За даними, отриманими при обробці відповідних комплексів знарядь з Кліщева, Веселого Кута, Миропілля, було зроблено висновок, що їх господарство належать до типу хліборобсько-скотарського за рівнозначності обох галузей з тенденцією до посилення першої. До другого типу господарства, а саме скотарсько-хліборобського, віднесено Гарбузин разом та Сабатинівкою-ІІ (Там само, с. 215). Це пам'ятки, які передують у Буго-Дніпровському межиріччі поселенням етапів ВИ та СІ та існували у тій же екологічній ніші. Отже, маємо, за висновками Г. Ф. Коробкової, два типи господарства на одній території.
Не відкидаючи теоретичної можливості такого співіснування, зауважимо, що викликає певні сумніви методика, за допомогою якої отримано такі висновки, а саме через підрахунки кількісного співвідношення «мисливських», «хліборобських» та «скотарських» знарядь праці. Цілком слушна, на нашу думку, критика подібного підходу як недостатньо об'єктивного, а також отриманих на ого підставі результатів була висловлена свого часу, і не безпідставно, В. Г. Збеновичем. «Скотарські» знаряддя використовували безпосередньо на поселеннях, найбільш масові «землеробські» на полях.
Отже, процес археологізації залишків цих інструментів був принципово відмінним. Дійсно, відомо лише два випадки знахідок вкладишів до серпів на полях, про які ми вже згадували у цьому розділі. І це на всій території поширення трипільської культури.
Наразі співвідношення категорій знарядь праці може свідчити лише про наявність, а не питому вагу хліборобської чи скотарської галузі в економіці даного населення. Тому, на нашу думку, таке співвідношення слід визначати на підставі аналізу можливостей використання природних ресурсів, шляхом побудови можливих моделей цього господарства, виходячи з наявної інформації.
