На території України початок хліборобства, за результатами новітніх досліджень, сягає VII тис. до н.е. Його перший етап Н. С. Котова пов'язує з неолітом Приазов'я та початковими фазами буго-дніст-ровської культури, а другий з культурою лінійно-стрічкової кераміки та буго-дністровською культурою.
У цей час на території України стали відомі такі види культурних рослин, як плівчасті пшениці (однозернянка і двозернянка), плівчастий ячмінь, просо, горох. Але справді широке впровадження хліборобства, на її думку, відбулося на третьому етапі, з поширенням трипільської культури удругій половині VI тис. до н.е.1 Отже, на час появи трипільської культури досвід хліборобства на теренах України налічував вже понад 1000 років. Але лише з трипільською культурою пов'язане становлення хліборобства як основної галузі життєзабезпечення у лісостеповій смузі між Карпатами та Дніпром у кінці VI в V тис. до н.е.
Реконструкція хліборобської галузі господарства племен трипільської культури може бути здійснена на підставі археологічних знахідок, вивчення їх методами природничих наук, палеозоологічних та палеоботанічних визначень. Питання організації господарства розглядаються з урахуванням реконструкції його галузей, палеодемографічного та палеоекономічного моделювання.
