Типологія металевих виробів культури Трипілля-Кукутень дозволяє розглядати їх у межах трьох хронологічних горизонтів. Перший та другий горизонти пов'язані з Балкано-Карпатською металургійною провінцією (БКМП), третій — з Циркумпонтійською металургійною провінцією (ЦМП).
Перший горизонт пов'язаний з етапом Трипілля А — Прекукутень ІІІ та Кукутень А — Трипілля ВІ. Колекція виробів цього часу налічує 623 знахідки. 120 з них походять з культурного шару поселень, 10 знайдено випадково в районі поселень. Крім того, на трьох поселеннях знайдено скарби металевих предметів (Карбуна, Аріушд, Хебешешть), в яких представлено 493 знахідки. Особливе значення має Карбунський скарб. Прикраси карбунського скарбу, хоча й перегукуються частково з гумельницькими, відзначаються яскраво вираженою своєрідністю. Деякі з них — бляшки, диски, намиста — знаходять аналогії у скарбах з Аріушду та Хебешешть.
В колекціях Кукутень А — Трипілля ВІ фіксується наявність сокир-молотків типу Плочник, типу Відра та клиноподібних тесел-доліт. Особливо виразні знахідки комбінованих знарядь типу Відра, які отримані у чітких стратиграфічних умовах розкопок поселень Кукутень А3 — Трипілля ВІ (Кукутень-Четецуя, Реча, Березівська ГЕС).
Особливого обговорення заслуговує сокира типу Дрегушень, знайдена на поселенні Дрегушень-Острів. А. Вульпе визначив її форму як перехідну від сокир-молотків типу Відра до сокир-тесел типу Аріушд та висловив думку про її поширення у фінальній фазі Кукутень А. Близькі за формою знаряддя пов'язані з шарами Кукутень А-В1. Поселення Дрегушень-Острів належить до фіналу періоду Кукутень А, його матеріали містять риси культури Кукутень А-В2.
Підкреслимо також, що з точки зору технології лиття сокири-тесла типу Аріушд ідентичні сокирам-теслам типу Ясладань. Все це наводить на думку, що вони існували майже в один час, і знахідка з Дрегушень лише позначає горизонт зародження нової форми, а не її широке розповсюдження, яке відповідає, головним чином, часу Куку-тень А-В. У скарбі Плакудер (Болгарія) представлені як сокири-тесла типу Аріушд, так і знаряддя типу Ясладань, що також доводить їх співіснування.
Таким чином, ряд випадкових або недостатньо чітко стратифікованих знахідок комбінованих знарядь типу Аріушд (Фло-решти, Аріушд) більш природно розглядати з колекціями пізнього горизонту (Кукутень А-В, В). В цілому знахідки раннього горизонту культури Кукутень-Трипілля представлені чотирма основними видами: колючими дрібними знаряддями, ударними знаряддями (зброєю), прикрасами та заготовками. Останні найчастіше виступають у вигляді пластин та смуг, які доводять існування місцевої металообробки (Карбуна, Нові Русешти, Поливанів Яр ІІІ, Ізвоаре І, Аріушд).
При визначенні долі знахідок кожного виду, очевидно, слід враховувати тільки матеріали поселень, оскільки присутність у скарбах масових серій прикрас, особливо намистин, явно викривило б загальну статистичну картину. Із 130 предметів, знайдених на поселеннях або поруч з ними, колючі знаряддя (шила, рибальські гачки) є найбільш чисельними видом — 60 (46 %). Слідом ідуть прикраси — 40 (30,7 %), ударні знаряддя (зброя) — 15 (11 %), заготовки — 15 (11 %).
Другий технологічний горизонт, пов'язаний з часом Кукутень А-В, В — Трипілля ВІ-ВІІ, ВІІ, СІ, демонструє динаміку як у наборі типів знарядь, так і в їх кількісному співвідношенні. Колекція містить 172 знахідки: 87 отримані з культурного шару поселень, 27 знайдені випадково біля поселень, 13 складають випадкові знахідки поза пам'ятками, 45 входять до складу скарбу з Городниці. До скарбу у розписній посудині Трипілля ВІІ належали сокира-тесло типу Ясладань, кинджал, тесло-долото, пластинчаста діадема, два скроневих кільця з проволоки таз намистин. Ще один скарб з 8 сокир типу Ясладань знайдено біля с. Рингач. Збереглася лише одна сокира, аналогічна сокирі-теслу знайденому на поселенні Брад (Румунія).
Крім комбінованих сокир типів Ясладань та Аріушд, до колекції ударних знарядь входять численні тесла-долота типів Кукутень та Сакалхат, а також сокири-тесла типу Тиргу-Окна, останні пов'язані з горизонтом Кукутень В. Вперше у другому горизонті з'являються колюча зброя у вигляді кинджальних клинків. Набір знарядь колючої дії та прикрас серйозно змінюється. Щезли смугові заготовки, але з'явилися інші свідчення місцевого виробництва. На поселенні Бучач знайдено два зливки. Один з них — зливок «крокодил» був знайдений на поверхні, зберігається у Львівському історичному музеї. Другий зливок має кінець, розкований на прутик та зігнутий. Останній, як і шило та шматок оплавленої міді, походить з розкопок поселення, проведених О. А. Ситником. Речі зберігаються в Тернопільському обласному музеї.
На поселенні етапу Трипілля ВІІ Бринзень VIII знайдено масивний ковальський молот та уламок напів-сферичного тигля. Відомо кілька тигельних виплесків з поселень Незвисько, Траян, Веселий Кут.
Наведемо дані кількісного розподілу 114 знахідок, пов'язаних з поселеннями, за основними видами виробів. Серед них домінують знаряддя (зброя) ударної дії 49 (43 %). Знаряддя колючої дії представлені 33 знахідками (29 %), прикраси — 20 (17,5 %), колюча зброя — 6 (5,5 %) заготовки-зливки — 6 (5,5 %). Культура Кукутень-Трипілля розташована у контактній зоні західного та східного ареалів БКМП. Вона виконувала посередницьку роль у передаванні на північний схід, в середовище скотарів Східної Європи, сировини з металу Балкано-Карпатських джерел.
Третій горизонт пов'язаний з етапом Трипілля СІІ, датується початком бронзового віку і належить до ЦМП. Колекція виробів цього часу представлена переважно знахідками з поховань усатовської культури (Усатове, Маяки, Тудорове) та могильників софіївського типу.
