В сучасній культурології та соціології поняття "контркультури" використовується в двох тлумаченнях:
-- перш за все, для позначення соціально-культурних установок, які протистоять фундаментальним принципам, які панують в конкретній культурі;
-- по-друге, воно ототожнюється з західною молодіжною суб-культурою 60-х рр. XX ст., яка відображала критичне ставлення до сучасної культури і відкидання її як "культури батьків".
Поняття "контркультура" з'явилось в західній літературі у 1960 р., відображаючи ліберальну оцінку ранніх хіппі і бітників. Слово належить американському соціологу Теодору Роззаку, який спробував об'єднати різноманітні духовні впливи, спрямовані проти пануючої культури, в деякий відносно цілісний феномен - контрку-льтуру. В науковий обіг даний термін запровадили Г. Маркузе і Т. Роззак у 1972 р. Безпосереднє виникнення цього терміну пов'язують з студентською революцією 60-х рр. у США. Єдиний позитивний лозунг цієї революції - "Створення контркультури" - передбачав три основних моменти:
-- виховання нового типу особистості з новими формами свідомості і діяльності;
-- формування нових стосунків між: людьми;
-- формування і сприйняття нових цінностей, вироблення нових моральних і соціальних норм, принципів, ідеалів, етичних та естетичних критеріїв.
Для класичної контркультури характерна відмова від усталених соціальних цінностей, моральних норм та ідеалів, стандартів та стереотипів масової культури, способу життя, який базується на прагненні до респектабельності, соціального престижу, матеріального благополуччя. Відмова, як правило, виявляється в негативізмі стосовно культурних досягнень людства, в екстравагантному способі мислення, почування та спілкування Культ розуму та науки підмінено культом несвідомого прояву природних пристрастей і містичного екстазу душі, пуританська мораль - відкритістю інтимних зв'язків, праця - масовими оргіями, наркоманією і т. п. Протест проти "масового суспільства" і "масової культури" отримав практичне завершення в організації різноманітних комун, в яких повинно було здійснюватися виявлення істинно гуманного ставлення людини до світу, до інших людей та до самої себе.
Контркультура об'єднує концепції, які утворюють еклектичну суміш з різних понять екзистенціалізму, фрейдизму, вульгаризованого марксизму, руссоїзму, анархізму, цинізму, східної філософії та релігії.
Феномен контркультури існує на межі, яка розділяє всю множинність варіантів субкультур та прояви молодіжних культур.
