У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. почалося також вивчення курганних старожитностей, у яких виявили ряд поховань, що належали до трипільської культури. Ще в 1887 р. на Херсонщині Г. Л. Скадовський у кургані біля с. Білозірка знайшов у п'ятому шарі насипу кургану 8 трипільську, мальовану червоним і чорним, посудину з двома наліпами – ручками.
Можна сказати, що певну частину з курганних старожитностей було знайдено випадково, в процесі пошуку курганів кімерійських царів, які, за повідомленнями грецького історика Геродота, мали знаходитися у нижньому Подністров'ї. У 1896–1900 рр. І. Я. Стемпковський розкопав понад 300 курганів в околицях м. Тирасполя. Трипільський посуд він виявив у похованнях в курганах біля сіл Красногорка (курган 240), Суклея (кургани 2, 3, 205), Паркани (¹ 90, 91, 147, 182), Пласке (курган 263), Тернівка (кургани 79, 179). Під курганом ¹ 90 біля с. Паркани І. Я. Стемпковський зафіксував два поховання в колі з вапнякових плит. Біля голови одного з небіжчиків стояли дві мальовані посудини. Розпис було нанесено чорною та червоною фарбами. Ще загадковішим виглядало колективне поховання під курганом 91.
Тут у центрі, на материку, стояла група з 9 невеликих посудин, з них 6 мали розпис. Симетрично, по чотири боки від цієї групи посудин, лежали чотири кістяки – всі головами на південь, випростані на спині. В кургані 3 біля с. Суклея, крім кераміки, були знайдені мідний кинджал з чотирма отворами для кріплення та срібна підвіска. В інших курганах виявили глиняні статуетки. Публікуючи знахідки І. Я. Cтем-ковського у 1903 р., В. І. Гошкевич визначив всі ці, а також інші перелічені вище поховання як кімерійські, а мальований посуд – як імпортний, грецький4. З цього добре видно, наскільки тяжіла над дослідниками в той час теорія кімерійської належності найдавніших курганів у пониззі Дністра. Д. Я. Самоквасов, досліджуючи курган біля с. Шабалат у гирлі Дністра в 1906 р., також виявив посудини з розписом.
Дві з них стояли в ногах посипаного вохрою кістяка, який лежав на правому боці. Біля голови знаходилась ще одна посудина та купа черепашок з отворами. Поховання у прямокутній(1,5x1,5м) ямі було перекрите двома вапняковими плитами. Д. Я. Самоквасов порівняв свої знахідки із посудом з розкопаного І. Я. Стемпковським кургану біля с. Паркани. Першим, хто відзначив подібність знайденого у степових курганах посуду до трипільського, став А. В. Добровольський. У 1913 р. він знайшов у насипу великого кургану біля с. Слобідка-Романівка під Одесою мальовану посудину з покришкою, які були розбиті на дрібні шматки. Курган включав до 40 поховань різних епох, був насипаний у три прийоми.
Під насипами виявлено подвійний кромлех – кільця з брил каменю, які оточували основне поховання. Саме такі кромлехи, як показали дальші розкопки у Причорномор'ї, типові для усатовського варіанту трипільської культури. А. В. Добровольський відзначив подібність знайденої посудини до кераміки з розкопок І. Я. Стемпковського і близькість до трипільського мальованого посуду2. У 1915 р. перші випадкові знахідки пізньотрипільских старожитностей були виявлені М. С. Моргулісом біля сіл Усатове та Великий Куяльник – на місці давніх курганів, грунтових могильників та поселення.
