Продовження роботи над темою «Трипілля і Європа» дало змогу по-новому поглянути на проблему генези трипільської культури, в якій, імовірно, культури з Центральної Європи грали важливу роль, поруч з неолітичною культурою Боян (територія Румунії)1.
Іншим прикладом міжнародної наукової співпраці стала підготовка до видання матеріалів з розкопок у Більчі-Золотому, які зберігаються в Краківському археологічному музеї. Група дослідників, серед яких археологи з Польщі: С. Кадров, Е. Треля, України: Т. М. Ткачук, М. П. Сохацький в 1999–01 рр. підготували до видання величезну колекці Леона і Тереси Сапєгів. В жовтні 2001 р. музей відкрив тимчасову виставку раритетів з цієї збірки. Перші результати роботи над проектом у формі великої статті були видані у Кракові 2003 р.
Починаючи з 90-х років, побачив світ ряд монографій на трипільську тематику. У Росії (Москва) видано працю В. І. Балабіної, де вперше в комплексі розглянуто зооморфну пластику Трипілля. У 2003 р. з'явилася монографічна публікація розкопок відомого багатошарового поселення Поливанів Яр, автором якої є Т. О. Попова. У Берліні німецькою мовою опублікована монографія В. Г. Збеновича, присвячена ранньому періоду трипільської культури. Трипільська культура представлена кількома десятками статей у довідковому виданні «Словник-довідник з археології України». Тут знайшли відображення сучасні погляди на хронологію, локальні варіанти, типи жител та поселень Трипілля, а також ряд синхронних культур.
В 90-ті роки почали відзначати ювілеї відкриття трипільської культури. Слід відзначити, що першими на високому рівні відсвяткували в 1984 р. 100-річчя відкриття культури Кукутень румунські археологи, які провели міжнародну наукову конференцію. 1993 – рiк сторiччя вiдкриття трипiльської культури в Україні (розкопки В. В. Хвойки на Кирилiвських висотах у Києвi) – було вiдзначено двома мiжнародними конференцiями: у Львовi та Тальянках, де було пiдбито пiдсумки вивчення Трипiлля. Матерiали наукової конференції в Тальянках так і не вийшли друком. Але трипiльськiй проблематицi було повністю присвячено 3-й номер журналу «Архео-логiя» (видає Iнститут археологiї НАН України) за 1993 рiк.
Ювiлею було присвячено й кiлька археологічних виставок: «Трипiльсь-кий свiт» i «Дивосвiт Трипiлля» (останню можна й досі побачити у Національному музеї історії України) в Києвi. У Вашингтонi та Нью-Йорку в 1993–1994 рр. побувала виставка з фондів Інституту археології НАНУ «Україна – образи V–IV тисячолiття до Христа». Влаштували виставки археологічних знахідок також музей хлiборобства у Тальному та Черкаський обласний краєзнавчий музей. Було видано друком каталог виставки «Трипiльський свiт». У серії «Невідома Україна» вийшов перший документальний фiльм про трипiльську культуру «Трипiльське диво» режисера М. Бернадського.
