Вже влітку 1945 року поновлюється активне вивчення трипільської культури на території України. Насамперед було проведено розвідувальні дослідження, під час яких відкрито важливі нові трипільські пам'ятки і почалося дослідження деяких з них: Т. С. Пассек очолює експедицію у Пороссі, а С. М. Бібіков – у Подністров'ї. М. Ф. Болтенко та О. Ф. Лагодовська продовжують у 1945–46 р.р. дослідження усатівської культури. На секції V наукової конференції Інституту археології АН УРСР 1946 року підсумовано результати цих досліджень.
Т. С. Пассек у 1945 р. продовжила польові дослідження в Україні як начальник розвідувальної експедиції. У звіті збереглися фото її учасників на тлі центральної частини Канева, ще не відбудованого після жорстоких боїв Великої Вітчизняної війни. До речі, в цей час Т. С. Пассек багато працювала в комісії, яка займалася визначенням збитків, завданих війною СРСР, в тому числі музеям та археологічним пам'яткам.
Потім, у 1946 році, була велика експедиція на поселенні Володимирівка. Вміщені у звіті фото вражають розмахом робіт і відкритими площами. Можна побачити по кілька розчищених одразу трипільських будівель в одному розкопі. Зауважимо, що значення результатів цих досліджень вдалося повною мірою збагнути лише у 90-ті роки, після відкриття і багаторічних розкопок трипільських протоміст, адже Володимирівка, яка займала площу понад 70 га, була одним з найдавніших серед них.
На старих знімках ми можемо побачити, як Т. С. Пассек проводить на розкопі екскурсію для місцевих жителів. На іншому фото – вона в оточенні молоді, серед якої майбутні дослідниці Трипілля Т. Д. Бєлановська, Мовша Т. Г., К. К. Черниш.
