У 1961 році Т. Г. Мовша публікує працю, присвячену зв'язкам трипільського населення зі степовими племенами мідного віку і розпочинає в українській історіографії тему, до якої перед тим зверталися на матеріалах культури Кукутень Г. Розенберг та І. Нестор і вивчення якої триває і сьогодні.
Багаторічні розкопки в Гребенях (1961–1964 рр.) надихнули С. М. Бiбiкова на оригiнальну працю, в якiй було реконструйовано 60–70-ті рр.
господарський комплекс та суспiльну структуру трипiльського населення з використанням методiв палеодемо-графiчного та палеоекономiчного моделювання, якi з того часу увiйш-ли до наукового арсеналу дослiдникiв рiзних епох.
Було пiдбито пiдсумки картографування трипiльських пам'яток. У 50-ті рр. М. Л. Макаревич завершив роботу над картою трипільських пам'яток, розпочату ще Трипільською комісією у 20-ті рр., планувалося її видання.
Збереглися архівні матеріали – картотека, кілька примірників рукопису карти, багато ілюстрацій до неї. На жаль, цей проект залишився не здійсненим. Результати його праці були певною мірою враховані під час підготовки виданого 1966 р. скороченого списку археологiчних пам'яток України12. Серед інших список налiчував відомості про 968 трипiльських пам'яток.
У виданні археологiчної карти Молдови, присвяченому первiснiй археологiї, В. І. Маркевич вмiстив інформацію про 329 пам'яток трипiльської культури рiзних перiодiв, бiльшiсть з яких він вiдкрив особисто. Таким чином, на початок 70-х рр. ученим було відомо про існування 1 297 поселень, могильників та окремих поховань трипільської культури у Молдові та в Україні.
Зрозумiло, що не всi існуючі трипiльськi пункти потрaпили до тих карт. Наведемо для порiвняння, що перелiк кукутенських старожитнос-тей у Румунiї налічує понад 3 000 пунктiв, а територiя, на якiй вони розташованi, у кiлька разiв менша за трипiльську на сходi.
60–70-ті рр. ХХ ст. стали важливим етапом для українського трипіллєзнавства. Саме тоді, переважно у Києві, склалася потужна група дослідників, які присвятили свою працю вивченню Трипілля, відновилися осередки вивчення енеолітичних пам'яток у Києві, Львові, Одесі, з'явилися нові – у Вінниці, Івано-Франківську.
