Спорово-пилкова діаграма відкладів Флорешти (6 000 5 500 років тому), що знаходиться на півночі сучасного Бельцького степу (Молдова), засвідчує поширення лучного степу з ділянками широколистяних лісів з липи, в'яза, дуба та підліска з ліщини. Такий же рослинний покрив був на території Припрутсь-кого лісостепу в межах Товтрового кряжу в інтервалі 5700 4200 років тому.
В районі ранньотрипільського поселення Нові Русешти (сучасна лісостепова зона Дністро-Прутського межиріччя) на вододілах були поширені широколистяні ліси з липи, в'яза, дуба, граба з ліщиною в підліску, а в заплаві річки Ботня переважав різнотравно-злаковий лучний степ3. У широколистяних лісах Дністро-Прутського межиріччя, згідно з даними спорово-пилкового аналізу, зустрічався лісовий виноград Vitis silvestris.
Дуже схожий склад рослинності відтворюють спорово-пилкові дослідження відкладів поселення Тирпеш-ти в бассейні р. Сирет у Румунії. Тут на останній фазі неолітичної культури лінійно-стрічкової кераміки та в період розвитку культури Прекукутень раннє Трипілля були поширені широколистяні ліси. Трав'яний покрив утворювали злакові (Роасеае), жовтецеві (Ranun-culaceae), подорожникові (Planta-ginaceae), кількість пилку яких збільшується поряд із зменшенням пилку дерев. Це явище, безумовно, відбиває один з напрямів господарської діяльності людини, коли вирубали дерева, звільняючи землю під посіви.
На межиріччях Південного Бугу та Дніпра в атлантичний період голоцену також був лісостеп, де, як показують дані спорово-пилкових діаграм, ділянки широколистяних лісів з граба, дуба, липи, в'яза, ясеня чергувалися з ділянками мезофітного лучного степу.
Для характеристики рослинності безпосередньо в районі поселень Середнього Подніпров'я використано матеріали спорово-пилкового аналізу зразків грунту, які було відібрано під час розкопок трипільських поселень Майданецьке, Тальянки та Доброводи.
Спорово-пилкові спектри зразків грунту, відібрані під культурним шаром в розрізі поселення Майданецьке, за своїм складом типові для зони лісостепу. Вони вказують на поширення широколистяних лісів з граба, липи, дуба. Значна кількість пилку сосни належала, очевидно, деревам, що утворювали соснові ліси на піскових терасах Дніпра. Трав'янистий покрив був типовим для злаково-різнотравного степу. Зразки, відібрані над культурним шаром, містять спорово-пилкові спектри, що відбивають зміни рослинного покриву, які відбулися в результаті господарської діяльності людини. У їх складі значно зменшується кількість пилку дерев, з'являється пилок культурних злаків Сегеаlіа.
На поселенні Тальянки зразки відбирались під площадками 4, 5, 6 та під курганом 2; на поселенні Доброводи під курганом 2 та із заповнення горщика. Кількість пилку та спор не завжди була достатньою для вирахування процентних співвідношень дерев, трав та спор. Тоді ж, коли це було можливо зробити (площадки 4, 6 та курган 2), співвідношення виявилось типовим для зони сучасного Лісостепу. Спорово-пилкові спектри мають такі показники: пилок дерев становить в середньому 20 %, трав 50 % та спор 20 %.
