Завдяки працям Т. С. Пассек, здобуткам експедицій 30-х років та невтомній праці дослідниці трипільська культура у 40–50-ті рр. постала у всій своїй красі. У 1947 р. Т. С. Пассек захищає докторську дисертацію за монографією «Перио-дизация трипольских поселений». Ця монументальна праця, яка стала настільною книгою багатьох дослідників, вийшла в 1949 р., а 1950 р. отримала Сталінську премію. У ній було поєднано розробоки Т. С. Пассек з питань періодизації і дослідження широкого кола проблем, що стосувалися трипільської культури, зокрема її походження та історичної долі, архітектури, економіки, суспільного ладу. Значне місце у цьому виданні займали матеріали з розкопок Трипільської експедиції 1934–1940 рр.
Розвиток землеробських племен у Подністров'ї та Подніпров'ї, був, на її думку, результатом складних процесів схрещування місцевих до-трипільських ранньоенеолітичних культур. Трипільські племена, як вважала Т. С. Пассек, були найбільш розвиненими у доскіфський період на території Європи. Відсутність антропологічних даних не давала можливості вирішити тоді проблему етнічного характеру населення. Наголошуючи на автохтонному походженні трипільської культури, Т. С. Пассек водночас показала її широкі зв'язки з оточуючими регіонами Європи.
Відомі на той час пам'ятки трипільської культури було описано по етапам, які Т. С. Пассек виділила ще в своїй праці 1935 р., а в межах етапів – по регіонам, з заходу на схід. Досить детально описано результати польових досліджень Трипільської експедиції 1934–40 рр. Дослідниця підкреслювала локальні особливості матеріалів трипільської культури на різних територіях.
В книзі підведено підсумки дослідженню трипільського житлобудування, опубліковано реконструкції «великих, багатовогнищевих, багатокамерних, багатосімейних» жител з поселень Коломийщина ІІ, Коломийщина І та Володимирівка, зроблені на підставі результатів розкопок та співставлень з глиняними моделями жител, а також реконструкцію поселення Коломийщина І. Для кожного етапу дано характеристику економіки та суспільного устрою. Трипільське землеробство, на думку Т. С. Пассек, було мотичним. Поселення, навіть великі, типу Володимирівки, належали родовому колективу. Локальні варіанти, на її думку, мали відповідати окремим трипільським племенам. Суспільний лад трипільсців в цілому було визначено, як «матріархально-родовий на середньому ступені варварства»
