Продукція ранньотрипільського осередку металообробки, діяльність якого пов'язана з І фазою в історії БКМП, представлена переважно дрібними колючими знаряддями (шилами, риболовними гачками) та прикрасами (намистами, трубчастими пронизками, підвісками, нашивними бляшками, антропоморфними амулетами, різними браслетами). Знахідки ударних знарядь — пробійників, тесел-доліт, втулочних сокир-молотків — поодинокі. Значний обсяг матеріалу, тривалість хронологічного діапазону його розвитку в рамках функціонування осередку (3750—3250 рр. до н.е.1) не затушовує того факту, що він відрізняється дивною морфологічною однаковістю. Тенденцію зміни форм виробів у часі начебто вдається простежити тільки для великих ударних знарядь, не зважаючи на їх рідкісність.
Здається, наприклад, можливим, що сокири-молотки типу Плочник з'являються в ореолі культури Куку-тень—Трипілля раніше, ніж знаряддя типу Відра, хоча згодом, мабуть, співіснують з ними. Знахідки сокир типу Плочник з Драгомирешть, Проботи, Телемака Є. Комша пов'язує приблизно з горизонтом Кукутень А32. Вони не мають чітких стратиграфічних прив'язок, тому таке датування виглядає вельми пробле-матичним. Найбільш чітку та ранню дату дає сокира типу Плочник Карбунського скарбу: посудина, в якій було знайдено скарб, належить до другої половини Трипілля А.
Досить чітку хронологічну позицію займають сокири-молоти типу Відра. Всі три відомі на сьогоднішній день знахідки з поселенських шарів (Березівська ГЕС, Реча, Кукутень-Четецуя) датуються горизонтом Трипілля ВІ — Кукутень А 34. У більш ранніх трипільсько-кукутенських пам'ятках вони відсутні, що добре узгоджується з часом їх побутування в ареалі культури Гумельниця, де вони зустрічаються тільки протягом пізньої, ІІІ фази її розвитку. Поодинокі тесла-долота, пов'язані з продукцією ранньотрипільського осередку, представлені знаряддями типів Гумельниця та Кукутень. Виразне, масивне знаряддя типу Гумельниця походить з Карбунського скарбу6. Тесла-долота типу Кукутень знайдені під час розкопок Кукутень (1 екз.) та Аріушда (1 екз.). Вони значно пізніші за карбунське знаряддя, тому що віднесені до шарів кінця Кукутень А. Масове розповсюдження в ареалі культури Кукутень-Трипілля ці вироби отримали у горизонтах Кукутень А-В та В. Наведені нами хронологічні прив'язки великих знарядь допоможуть надалі простежити еволюцію технічних прийомів, що розвивалися у рамках місцевого виробництва. Вони стануть у пригоді у процесі вичленовування привізних виробів, що потрапили в трипільсько-кукутенське середовище з ареалу суміжних культур Балкано- Прикарпаття.
Морфологія трипільських знахідок з повною очевидністю показує їх близькість до виробів балкано-кар-патських майстрів. Ця близькість виявляє себе не тільки на рівні аналізу дрібних знарядь та прикрас. Серед дрібних ударних знарядь насамперед привертають до себе увагу вузькі клини-долота (рис. 3:3, 5) з ранньотрипільського поселення Олександрівка та з Кельменців (етап ВІ)9. Прямі аналогії цим виробам є у колекціях Гумельниці та Варни. Шила та риболовні гачки, численні в матеріалах цього часу, також чітко вписуються до стереотипу виробів БКМП (рис. 3:8—11, 13, 17, 18, 20, 24). В рамки цього стереотипу потрапляють також багато прикрас (рис. 3:6, 1, 14, 21, 22, 32, 33): шпильки з петлеподібною голівкою (Хебешешти, Ізвоар, Фрумушика І), пластинчасті, поперечно-пластинчасті та спірально-пластинчасті браслети (Ленківці, Нові Русешти І, Карбуна, Хебешешти, Руджиноаза, Ізвораре ІІІЬ), каблучки-персні, іноді спіральні, з круглого дроту (Поливанів Яр ІІ, Друци І, Хебешешть, Кукутень, Аріушд, Ізовоар), циліндричні намистини (Карбуна, Бернове-Лука, Поливанів Яр ІІ, Хебешешти, Аріушд), трубчасті та спірально-трубчасті пронизки (Гербеніков Яр, Карбуна, Лука Врублевецька, Поливанів Яр ІІІ).
Вироби перерахованих вище типів відомі в пам'ятках більшості енео-літичних культур Балкано-Карпатсь-кого регіону; однак в усіх взаємопов'язаних комплексах вони найчастіше виступають в ареалі Гумельниці та Варни.
Серед речей гумельницько- варненського вигляду трапляється також ряд знахідок, пов'язаних вже безпосередньо з культурою Кукутень-Трипілля.
1. Пластинчасті прямокутні підвіски та нашивні бляшки Карбунського скарбу (рис. 4:12, 15), мають один, два або чотири крізні отвори по краях. Близькі за формами та розмірами зроблені з золота прикраси знайдені в похованнях Варненсь-кого некрополя.
2. Дугоподібно — зігнуте лезо ножа-бритви зі слою Кукутень А3 поселення Кукутень-Четецуя. Кілька аналогічних виробів трапились під час розкопок гумельницького поселення Кесчоареле4.
3. Бляшка з круглого дроту, туго скрученого у вигляді спіралі. Знайдена у житлі 41 часу Кукутень А в Хебешешті. Подібна прикраса походить з поселення Гумельниці поблизу Старозагорських мінеральних бань (сховище окружного музею Старої Загори).
4. Дві круглі випуклі бляшки з тонкої пластини з крізним отвором посередині. Одна пов'язана із колекцією Карбунського скарбу, друга походить з ранньотрипільського поселення Олександрівка. Схожі вироби було виявлено в Русенскій могилі та ряді інших гумельницьких пам'яток.
