Термін "постмодерн", який характеризує новий етап культури, що розпочався в 1989 р. з падіння Берлінської стіни, одним з перших застосував видатний вчений Арнольд Тойнбі. Він позначив цим поняттям останню з чотирьох фаз розвитку західної цивілізації ( тобто четверту в послідовності: виникнення, ріст надлом і розклад) , для якої характерними є ірраціоналізм і безпорадність. Свідомість вже не має твердої основи в ідеях справедливості, істини і розуму; поза нашою культурою відсуне позиція, з якої можна оцінити культуру; мистецтво припинило бути виявом людського духа, зробилося одним з товарів.
Раніше говорили про цивілізації, досягнення окремих суспільств, їх внесок у поступ людства. Науками, що визначають основи світогляду носі модерну, гуманітарні галузі знань.
які досягли великих успіхів у пізнанні людини і суспільства, значно розширили, а в деякій мірі докорінно змінили наші уявлення.
Відкриття і вивчення багатьох нових суспільств, які раніше вважалися відсталими, дикими, примітивними, докази розумової рівноцінності людей передових цивілізацій і тих, до яких раніше ставилися зверхньо, порівняльний аналіз суспільств давніх і сучасних, зростання самосвідомості народів і їх боротьба за незалежність - все це сприяло розвитку нових культурних тенденцій в сучасному світі.
До таких тенденцій можна, перш за все, віднести утворення багатокультурних суспільств. Такі суспільства особливо характерні для багатонаціональних держав, прикладом яких є США, Канада, Радянський Союз. Зокрема, Сполучені Штати створювалися з емігрантів усього світу. Люди різних національностей об'єдналися в єдину націю. Вони були дітьми своїх культур, але, приїхавши, повинні були вивчити англійську мову, навчитись принципам демократії, ідеалами якої є свобода, рівність, самоуправління. В такий спосіб утворювалася особлива метакультура, або американізм.
Американізм - це культивування американської ідентичності, особливий американський патріотизм, який постулює пріоритет загальнонаціональної приналежності перед етнічною ідентичністю, принцип американського "киплячого казану".
Різниця між поляками, китайцями, протестантами і католиками, чорними, жовтими, білими стає все менш помітною, і ніхто не сприймає це трагічно. Всі є патріотами Америки. Приблизно таке ж явище спостерігалося в Радянському Союзі, що було визначено в радянських програмних документах як формування пової інтернаціональної спільноти радянського народу на принципах розквіту і розвитку національних культур і їх зближення. Разом з тим, в цих суспільствах важливим було дотримання рівноправності різних націй і народів, що декларувалося в конституціях, інших правових документах. У конституції Радянського Союзу було положення про право націй па самовизначення і відокремлення, тобто створений власної національної держави. Розпад СРСР змінив ситуацію на пострадянському просторі. Багатокультурне суспільство розділилося на безліч малих культур, а взаємовідносини між носіями цих культур дуже часто мали і дотепер мають конфліктний характер. Багатокультурне суспільство Сполучених Штатів зберігає цілісність, проте всередині нього відбуваються процеси поділу, які, можливо, найбільш суттєво відображають особливості доби постмодерну.
Внаслідок цих тенденцій суспільство, ідеалом якого в минулому була єдність, поділяється на велику кількість маленьких груп, які мають свої культурні особливості. Такі утворення називають субкультурами.
Субкультури - це групи, об'єднані певними цінностями, особливостями поведінки, мікромовою - відмінностями у стилі життя.
Субкультурами можна вважати етнічні групи, У підлітків, гомосексуалістів, лесбіянок, комп'ютерних хакерів, футбольних вболівальників тощо. Важливим принципом такого стилю життя є групова солідарність; члени групи вимушені приборкувати свою індивідуальність і справжні переконання задля того, щоб бути своїм у групі. Подібне явище спостерігається не тільки всередині західних країн. Тенденція до розділу на дрібні субкультури є відчутною і в країнах, що утворилися після розпаду Радянського Союзу, який був багатонаціональною державою з єдиною загальнодержавною ідеологією. Коли ідеологія зазнала поразки, етнічні групи активізувалися, почали відновлювати і відроджувати свої культурні традиції, намагаючись віднайти свою ідентичність. Одночасно почалася боротьба між ними, яка в деяких місцях породжувала криваві конфлікти і війни.
Тенденція до утвердження рівноправності культур і боротьба за це породжують в сучасному світі розкол на безліч відокремлених племен. До виникнення сучасної національної держави більша частина нашої Землі була поділена на племена. Сьогодні від Африки до Індії, від України до Америки колись єдине суспільство розколюється на окремі ворогуючі між собою субкультури. Так виявляє себе сучасний трайбалізм (в мер. з лаг. плем'я). Цим терміном раніше позначалася Опозиція культурної виключності, суворого дотримання племінних правил і звичаїв, що виявлялося у міжплемінній ворожнечі африканських племен. Піші це явище поширилося на нею сучасну культуру, культуру постмодерну.
Розкол суспільства на багато конкуруючих культур - це формула трайбалізму, ... означає не що інше, як відродження первісності
Джин Едвард Вейз
Розкол суспільства фактично веде до нового дуже специфічного націоналізму, який отримав назву, запозичену з мусульманської культури - джихад. Це спосіб мислення, орієнтований на групову ^ідентичність, ^єдність і ^солідарність. Від звичайного націоналізму він відрізняється значно більш дрібним поділом людей.
Джихадівські групи - це культури, а не країни, частинки, а не ціле, секти, а не релігії, фракції і невдоволені меншини, що воюють не тільки з глобалізмом, але й з національними традиціями. Вони відстоюють не політичні інтереси, не загальнолюдські цінності, а збереження своєї ідентичності будь-якою ціною, цілісність спільноти, яка фактично і є єдиною метою.
Основні тенденції в культурі постмодерну:
- утворення багатокультурних суспільств - єдність народу і рівноправність націй;
- поділ на субкультури - боротьба за культурну ідентичність, за рівноправність;
- трайбалізм - конкуруючі і ворогуючі культури;
- джихад - новий націоналізм, пріоритет своєї культури будь-якою ціною.
