Сучасний етап вичення проблеми генези Трипілля вимагає комплексного аналізу усіх наявних даних та джерел. Однією з важливих умов вирішення проблеми генези культури є наявність системи її синхронізації з іншими культурами. Саме у цій сфері наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. отримано нові дані для вирішення проблеми походження Трипілля. Маємо на увазі, зокрема, пакет нових ізотопних дат для неолітичніх і трипільської культур в Україні, в першу чергу для Трипілля А та буго-дністровської культури, отриманий М. М. Ковалюхом в Київській лабораторії.
Датування найдавніших ранньо-трипільських пам'яток України Бернашівки та Окопів майже на 500 років поглиблює початок Трипілля порівнянно з найдавнішими С14 датами для культури Прекукутень у телі Подурь-Дялул Гіндару в Румунії. Поза межами данної праці лишається аналіз питання достовірності такого датування ранньотрипільсь-ких поселень, що потребує спеціального дослідження. Вважаємо, що, оскільки отримано пакет ізотопних визначень, частина якого узгоджується із сучасною синхронізаційною схемою, є всі підстави прийняти як достовірні всі визначення з пакету. Таким чином, постає необхідність у новій схемі синхронізації культури Прекукутень-Трипілля А. Причому у ній перші фази Прекукутень-Трипілля А наближаються в часі до хронологічного горизонту Караново ІІІ-Кріш, що принципово важливо для вирішення проблеми генези трипільської культури.
Наведені вище датування дозволяють стверджувати, що між найпізнішими буго-дністровськими пам'ятками савранського типу та найдавнішими ранньорипільськими на території України (Бернашівка) існує хронологічний хіатус до 100 років. На нашу думку, це дає підставу впевнено стверджувати, що буго-дністровська культура не брала участі у генезі Трипілля ні на Дністрі, ні на Південному Бузі.
Коли на Дністрі та Південному Бузі з'явилося ранньотрипільське населення, буго-дністровські племена вже тут не мешкали. Ізотопне датування матеріалів буго-дністровської та ранньотрипільської культур дозволяє поставити останню крапку в дискусії на тему, чи брало участь буго-дністровське населення у формуванні трипільської культури у будь-яких регіонах її поширення і навіть чи могли бути бугодністровці та трипільці сусідами. Можна впев-ненно стверджувати – ні. Історичні шляхи буго-дністровської та трипільської культури не перетиналися, якщо не брати до уваги певні південно-західні впливи на обидві культури.
Ті риси спільності, які пильно відшукують у ранньотрипільських та буго-дністровських матеріалах Маркевич В. І., В. М. Даниленко, Товкайло М. Т., є рисами певної стадіальності, належності обох культур у загальному плані до суспільств з відтворюючою економікою на близьких щаблях розвитку подібних культурно-господарських типів. На нашу думку, автохтоністська концепція пошуків «місцевого» компоненту Трипілля вичерпала свій потенціал і має залишитися в історіографіїї ХХ століття. Сьогодні ми вважаємо, що та частина території України, яку в енеоліті займала трипільська культура, входила до ойкумени давньо-землеробських цивілізацій давньої Європи.
Як показано вище, загальновизнаною і найбільш обгрунтованою у сучасній історіографії є гіпотеза про генезу Прекукутень-Трипілля на багатокомпонентній основі з участю культур Боян, лінійно-стрічкової керамики, Кріш, Вінча, Хаманджія. Щодо локалізації формаційних процесів сьогодні панує думка С. Марінеску-Билку щодо районів південно-східної Трансільванії та Прикарпатської Молдови.
Нам здається, що настав час знову звернутися до гіпотези, запропонованої наприкінці 50-х років Г. Думитреску, згідно з якою культура типу Прекукутень І з'явилася у Молдові у сформованому вигляді, проникаючи сюди по р. Муреш.
Отже, на нашу думку, найбільш вірогідний район формування Пре-кукутень – захід Трансільванії. Саме там, на думку Г. Думитреску, могли синтезуватися прекукутенські традиції, які ведуть до культур Кріш, Вінча та Тиса (у їх румунському варианті).
Культуру Боян фази Джулешти Г. Думитреску вважала синхронною першим фазам Преку-кутень типу Зенешть-Траян-Дялул -Вей, остання на думку дослідниці, брала участь у формуванні певних фаз культури Боян. Г. Думитреску наполягала на необхідності дослідження проблеми участі у генезі Прекукутень культур Кріш та лінійно-стрічкової кераміки. Однак з того часу таких досліджень фактично проведено не було. Вказуючи на традиції культури Кріш у Преку-кутені, В. Г. Збенович (через 30 років після Г. Думитреску), так само наполягав на необхідності розробки цього питання, оскільки, згідно з існуючою схемою синхронизації, ці дві культури не могли стикатися у часі.
Нове датування ранньотрипільс-кої культури дозволяє переглянути її синхронизацію з культурами неоліту-енеоліту Балкано-Карпато-Дунайсь-кого регіону, тим самим по-новому розглянути проблему культур, які могли брати участь у генезі
