В останні роки пожвавилося наукове життя, пов'язане з проведенням конференцій та симпозіумів, в тому числі міжнародних, на яких постійно звучить тема дослідження трипільської культури. Саме тут можна почути інформацію про новітні дослідження, зануритися в дискусії з актуальних проблем трипіллязнавства.
Дві важливі конференції відбулися в межах програми Балтійсько-Понтійських досліджень 2001–03 рр. У травні 2000 р. у м. Брест (Білорусь) відбувся міжнародний симпозіум з участю археологів із Білорусі, Польщі, Росії та України під назвою «Ад неолитызации до пачатку ýпохи бронзы». Трипільська тематика була темою доповідей на міжнародній конференції 2003 р. в м. Обжисько (Польща), де обговорювалися питання виникнення і розвитку форм скотарства у давній Європі.
Міжнародна наукова конференція «Трипільський світ і його сусіди» відбулася 20–23 серпня 2001 року в м. Збараж Тернопільської області. Її організатори – Державний історико-архітектурний заповідник в Збаражі, Інститут історії матеріальної культури РАН (Санкт-Петербург), Лабораторія (Праісторична Європа) UMR 7041, Дім археології імені Р. Жінувес (Франція). У конференції взяли участь археологи із семи європейських країн – Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, України, Франції, ФРН.
Усього за два дні засідань було прочитано 24 наукові доповіді на теми трипільської археології та археології інших культур неоліту та енеоліту Європи, присвячені широкому колу питань – від інформації про окремі досліджені пам'ятки або групи пам'яток і окремих категорій знахідок до проблем етнокультурних процесів в окремих регіонах трипільської культури, а також за її межами.
Традицію проведення міжнародних наукових форумів в м. Збаражі завдяки зусиллям Н. М. Скакун продовжено 2004р. На конференції «Древні землероби Європи: нові відкриття та гіпотези» були присутні науковці з 5 держав, прочитано 16 доповідей з трипільської проблематики.
6–8 серпня 2003 р. в с. Тальянки Тальнівського р-ну Черкаської обл. відбулась міжнародна наукова конференція «Поселення-гіганти трипільської культури», присвячена 110-річчю початку досліджень трипільської культури. Були присутні науковці з Великої Британії, Ізраїлю, Молдови, Росії, Румунії, України. Учасники конференції відвідали місце розкопок поселення Тальянки, а також місце моделювання трипільських будівель і музей-заповідник в с. Легедзине Тальнівського р-ну Черкаської обл.
Сьогодні, коли трипiллєзнавству понад 130 рокiв, безглуздими (і разом з тим шкідливими для науки) видаються спроби протиставити працi М. С. Грушевського чи Хвойки В. В. дослiд-женням «радянських» археологів, які нібито займалися виключно фальсифікацією давньої iсторiї українського народу або «вперто замовчували» та «принижували» трипільську культуру. Погляд на історію досліджень дозволяє розставити все по місцях.
Закиди до «радянської археології» тим більше безглузді на тлі фінансових проблем археології української, яка розвивається наразі лише завдяки джерелознавчій базі, створеній у попередні 130 років – спочатку за гроші різноманітних інституцій двох імперій (Російської та Австро-Угорщини), а пізніше – міжвоєнної Польщі, а також 70-річного панування «тоталітарного режиму».
