Розглянемо більш детально, як велося тваринництво в різних районах розташування трипільців та в різні часи існування трипільської культури. Фактичний матеріал, на підставі якого зроблено висновки.
На трипільських поселеннях Середнього Подністров'я (період А) ми маємо, судячи з усього, два типи тваринництва. На поселенні Бернашівка тваринництві переважала велика рогата худоба (72 %), за нею йшли свиня (14%), дрібна рогата худоба (11 %), собака (2 %) та кінь (1 %). Основою тваринництва було скотарство розведення великої рогатої худоби (зазначу, що саме це і означає термін «скотарство», який часто і невірно вживають як синонім терміну «тваринництво»). На жаль, відсутні дані про віковий, статевий і порідний склад худоби. Цікавим є також незначний відсоток дрібної рогатої худоби, а також те, що її було менше, ніж свиней. Очевидно поблизу поселення не було достатніх площ для випасання овець, а замість кіз перевагу віддавали скотарству.
На поселенні Лука-Врублевецька перше місце серед свійських тварин займала свиня (49 %), за нею йшли велика рогата худоба (22 %), дрібна рогата худоба (21 %), собака (6 %) і кінь (2 %). Очевидно, поблизу поселення було дуже багато дубових і букових лісів, які давали харчу свійським свиням. Цікаво, що найближчі аналогії такого розвитку свинарства з'являються лише в пізньому Трипіллі у Середньому Подніпров'ї на поселенні Ігнатенкова Гора (етап СІ) та в Побужжі на поселенні Сандраки (етап СІІ). Привертає увагу така деталь. Поблизу поселення Лука-Врублевецька через велику кількість лісів мало б бути менше площ для випасання дрібної рогатої худоби, ніж біля Бернашівки. Проте тут відсоток дрібної рогатої худоби у півтора рази вищий, ніж на Бернашівці.
Різниця між Бернашівкою та Лукою-Врублевецькою у співвідношеннях між свійськими тваринами така велика, що мова може йти тільки про два типи тваринництва у ранній період існування трипільського населення в цьому районі. Цікаво, що за археологічними даними локальні варіанти в трипільській культурі з'являються лише на етапі ВІ3. На жаль, через відсутність біометричних даних стосовно Бернашівки та Луці-Врублевецької неможливо порівняти порідний склад свійських тварин з цих поселень.
У Побужжі на ранньотрипільському поселенні Гребенюков Яр, (розкопки М. М. Шмаглія, Відейка М.Ю., Н. Б. Бурдо), яке датується етапом А, співвідношення між свійськими тваринами було таким. Переважала велика рогата худоба (53 %), за нею йшли свиня (21 %), дрібна рогата худоба (19%), кінь (4 %) і собака (3 %). На відміну від Луки-Врублевецької, де домінувала свиня, тут перевагу віддавали розведенню великої рогатої худоби, як на Бернашівці. Проте тут скотарство займало значно меншу частку в тваринництві, ніж на Бернашівці. Можливо, біля Луки-Врублевецької було більше дубових лісів, ніж біля Гребенюкового Яру, що вплинуло на розвиток свинарства. Привертає увагу й те, що в Побужжі кінь займає вже передостаннє місце серед свійських тварин, на відміну від останнього у Середньому Подністров'ї.
На поселенні Сабатинівка II етапу А в Побужжі5 40 % худоби становив бик свійський, по 20 % дрібна рогата худоба та свиня свійська, 17% кінь свійський і 3 % собака свійський. Привертає увагу значний відсоток свійського коня. Якщо порівнювати з Гребенюковим Яром, він зріс за рахунок зменшення відсотка великої рогатої худоби. Таким чином, і тут тваринництво мало свої особливості порівняно з іншими трипільськими поселеннями етапу А.
