Перші речі з трипільських пам'яток Середнього Придніпров'я потрапили до музейних збірок ще у 50-ті роки ХІХ століття, однак розкопки почалися лише у 1893 р. з досліджень київського археолога Хвой-ки В. В. на Кирилівських висотах у Києві (Хвойка, 1901). Результати досліджень на Кирилівських висотах були опубліковані лише 1899 р. поряд з даними про розкопки 1896– 1898 рр. біля сіл Трипілля, Верем'я, Жуківці, Щербанівка. Таблиця з матеріалами із розкопок поблизу с. Верем'я датована 1896 роком, тому саме його можна вважати початковим для розкопок в околицях Трипілля на Київщині.
У польовому щоденнику В. В. Хвойки2, який зберігається у науковому архіві ІА НАН України, всі дати розкопок в районі Трипілля (біля сіл Жуківці, Щербанівка, Верем'я та ін.) належать до літа та осені 1897 р. Цей зошит містить близько ста власноручних малюнків дослідника, на яких зафіксовані основні моменти археологічних досліджень. Поруч з видами розкопів або на них показані основні знахідки. Саме ці малюнки стали основою для таблиць, опублікованих в матеріалах ХІ археологічного з'їзду. Цікаво, що В. Хвойка зобразив велику кількість посудин цілими. Була навіть думка, що, можливо, саме так вони і збереглися, адже в ті часи для оранки на полях не застосовувалася важка техніка. На жаль, порівняння малюнків з фотознімками цих речей, зробленими в 20-ті роки ХХ ст., показало, що більшість із них склеєні з фрагментів.
Отже, В. В. Хвойка зображав розкопані об'єкти у такому вигляді, в якому вони були, на його думку, залишені самими трипільцями. Фактично він застосував до трипільських старожитностей так званий метод ретроспективної реконструкції. Досягненням В. В. Хвойки вважають визначення відкритих ним на Київщині пам'яток як таких, що належали окремій неолітичній культурі, а також зіставлення з ними матеріалів, знайдених в інших регіонах сучасної України. Він «выделил их в особую тему для научного исследования и определил огромное значение трипольской культуры среди остальных древностей Восточной Европы»1. Розібратися у науковій спадщині В. В. Хвойки, присвяченій вивченню Трипілля, не таке вже й просте завдання, як здається на перший погляд, бо методика археологічних досліджень та фіксації матеріалів на той час тільки формувалася, а В. В. Хвойка не був у перших лавах творців цих правил. Досить нагадати, що проблемою є навіть встановлення, з якої саме пам'ятки походять ті чи інші знахідки.
Рік та місце знахідки тих чи інших трипільських старожитностей, насамперед кераміки, з розкопок В. В. Хвойки у Подніпров'ї часто можна встановити лише при зіставленні їх з архівними документами – щоденниками, фотознімками, які зберігаються у науковому архіві Інституту археології НАН України. Коли мова йде про відкриття трипільської культури В. В. Хвойкою, то мається на увазі насамперед не його пріоритет у польових дослідженнях трипільских старожитностей – адже вони почалися за більше ніж 20 з років до того, як археолог В. Хвойка почав свою працю на ниві «матері історії», а саме наукові відкриття, тобто визначення місця відкритих старожитностей у давній історії краю.
