На початку 70-х рокiв сталися двi подiї, якi істотно вплинули на подальшу долю дослiджень три-пiльської культури. Перша з них – вiдкриття трипiльських протомiст – поселень-гiгантiв мiдного вiку на Черкащинi. Iсторiя їх вiдкриття та вивчення певною мiрою нагадує iсторiю вiдкриття самої трипiльської культури: пам'ятки були вiдомi давно, але знадобився певний час та зусилля для того, щоб зрозумiти, що було знайдено. Друга подiя пов'язана з першою i невід'ємна від неї. Для того, щоб розiбратися у знайденому (i зробити вiдкриття), потрiбнi були новi методи дослiджень. Ними стали аерофотозйомка та геомагнiтне картографування. Власне, цi методи не були в археологiї новими. Аеро-фотозйомка використовувалася тут уже на початку XX столiття, геомагнiтна розвiдка – з кiнця 50-х рр., а в трипiльської археологiї – з початку 60-х рр. Новим стало їх комплексне поєднання з традицiй-ними методами археологiї – розвiдками та розкопками.
У 1990–1991 рр. вивченню посе-лень-гiгантiв трипiльської культури було присвячено два польових семінари, учасники яких мали змогу на мiсцi ознайомитися з розкопками у Майданецькому і Тальянках, а також в Онопріївці. Широко й плідно дискутували з питань домобудування, планування, господарства. Було підбито перші підсумки вивчення цього явища давньої iсторiї.
До організації і проведення польових семінарів в Тальянках, а також видання матеріалів великих зусиль доклав І. Т. Черняков, у ті роки зав. відділом археології доби енеоліту – бронзи Інституту археології АН УРСР. Він запропонував програму вивчення, охорони та музеєфікації пам'яток трипільської культури. У польових семінарах взяли участь дослідники трипільської культури з Молдови, Росії, України, а також археологи з ряду інших європейських країн. Матеріали першого семінару були опублікова-ні3, а наступного – залишаються не виданими. Зрозумiло, що трипiльсь-ка проблематика в зазначені роки не обмежувалася лише великими поселеннями.
Важливі зрушення сталися у вивченні трипільського житлобудування. Ще в 60-тi роки В. І. Маркевич провів розкопки на поселенні бiля с. Варварiвка на Реутi (Варварiвка VIII). Вивчення решток жител дало йому пiдстави запропонувати нове трактування залишків згорiлих три-пiльських жител як міжповерхових та горищних перекриттів будинкiв, що було переглядом домiнуючої на той час концепцiї трипiльського жи-тлобудування, створеної Є. Ю. Кри-чевським та Т. С. Пассек у 30-тi роки. Iдеї В. І. Маркевича були пiдхоп-ленi К. К. Черниш та К. В. Зiнь-ковським, перевiренi ними пiд час розкопок у кiнцi 60-х та в 70-х рр. у Раковцi (Молдова) та Олександрівці і Майданецькому1. Це мало значення для полiпшення методики польових досліджень, розумiння археологiчних решток, а також визначення загального рiвня розвитку трипiль-ської архітектури. Разом з вiд-криттям трипiльських поселень-гi-гантiв висновки про двоповерховiсть будинкiв на них суттєво змiнювали погляди на рiвень розвитку три-пiльської цивiлiзацiї в цiлому.
