На південних рубежах Русі протягом більше тисячі років сусідом була могутня Візантійська імперія. Між візантійцями і русичами стосунки були тісними і надзвичайно різноманітними. Досить нагадати той факт, що християнство на Русі прийшло саме із Візантії. Між Руссю і Візантією не переривалися протягом століть жваві торговельні зв'язки, між візантійськими імператорами і київськими князями встановлювалися тривалі династичні узи, візантійська культура — і церковна, і світська — справляла певний вплив на духовне життя русичів.
Ситуація різко змінилася після монголо-татарської навали у 1239-1240 роках, коли південно-західні руські землі надовго попали піт чуже іго. Але навіть і в ті часи стосунки руських земель із Візантією не припинялися. Становище докорінно змінилося у середині ХV століття. Під час повільного занепаду Золотої Орди її кочові васали — татари, що населяли Північне Причорномор'я, відокремитися, утворивши Кримське ханство під управлінням династії Гіреїв. Перехід Кримської держави Гіреїв у васальну залежність від Османської Портії об'єднав їх зусилля в натиску на Східну Європу Кримські (або перекопські) татари спочатку перебували у васальній залежності від Литви. Вони боронили українські землі Литовської держави від татар східних. Політика Кримської Орди замінилась з появою турків, особливо після падіння у 1453 р. Константинополя і згодом і всієї Візантійської імперії. На рубежах наших земель виникають дві мусульманські держави, які вороже були настроєні до християнських народів взагалі і до українського зокрема, — Кримське ханство і Оттоманська імперія.
Це мало фатальні наслідки для України. У 1484 р. розпочалися страшні татарські напади на Україну, які повторювалися майже щороку. ЦІ наїзди мали дуже тяжкі наслідки. 3добутки культури й цивілізації двох століть були знищені за кілька років. Вся Україна вздовж Росі й Десни перетворилася у пустиню. Сотні тисяч людей пішли у неволю. За влучним висловом литовського історика XVI ст. Стрийковського, «турок отримав Кримську орду напоготові, як мисливець держить у своїх руках напоготові свору хортів. Ця зграя щороку кидалась на Україну і нищила її та знекровлювала..
Литовський уряд не зумів зарадити цій страшній біді. Тому українці самі взялися за справу власної безпеки. Так уже саме тоді виникає: таке знаменне явище нашої Історії запорізьке козацтво. Козаки поступово стали тим могутнім бар'єром, об який не раз розбивалися шалені хвилі напасників.
Таким чином, з середини XV ст. геополітична ситуація для України стала вкрай несприятливою і це не могло не відбутися на нещасливій долі нашого багатостраждального народу.
